Саджанці від виробника з гарантією сортності та свіжості посадкового матеріалу.
У цьому розділі ми будемо ділитися своїм досвідом та старатимемося допомогти вам у виборі, догляді та посадці рослин.
З приживаністю саджанців пов’язано багато факторів, які залежать від садівника, такі як підготовка місця для розташування дерев, підготовка ями для посадки, дотримання техніки посадки, внесення передпосадкових добрив, якість та вибір посадкового матеріалу, зберігання посадкового матеріалу, строки посадки, закрита або відкрита коренева система. Від такої кількості питань голова може піти кругом, але ми постараємося пояснити вам це у доступній формі.
І так, почнемо по порядку:
Карликові або колоновидні саджанці дозволять виростити цілу галявину плодових дерев, які не лише прикрашатимуть вашу дачу, але й радуватимуть смачними плодами. Тепер можна створити фруктовий сад навіть на… терасі. Для цього використовують карликові плодові дерева, які, зазвичай, досягають всього 1 – 2,2 метри у висоту. При цьому їхні плоди нічим не поступаються за розміром, ароматом і смаком плодам звичайних дерев. Уявіть лише, що на вашій терасі в кадках ростуть карликові яблуні, груші, вишні, мигдаль, нектарини і персики. Проте такі дерева потребують трохи більше уваги.
Тільки яблуні налічують більше 25000 сортів. Крім того, з яблуневого саду ви можете отримувати врожай практично цілий рік, оскільки виділяють ранні (білий налив, грушовка, мельба), середні (антонівка, полосатий аніс, ауксис) та пізні (антонівка звичайна, аєліта) сорти.
Не так давно в наші сади прийшли груші. На відміну від яблуні, груша плодоносить щорічно і вдвічі більше врожаю. Не дивно, що вона користується такою популярністю серед садівників. Плоди груші цінуються за вишуканий смак, соковиту зернисту м’якість, ніжну шкірку і приємний аромат. Наш край здавна асоціюється з вишневим садом. Це дерево воспівувалося поетами і художниками.
Читати далі Фруктові дерева в ваших садах.
Ніжний, солодкий і соковитий смак черешні можна порівняти із самим солодким і сонячним літнім днем, коли вона на злеті своєї спелості. Ваше відзначене спогадами з дитинства про черешню сорту Валерій Чкалов – це яскравий епізод від вашого минулого.
Слива (Prunus) – це рід дерев і кущів, який належить до родини Розові (Rosaceae) і включає приблизно 250 видів, що переважно зростають на півночі планети.
Слива є природним гібридом між алічею та тереном. Перші свідчення про культивування цієї чудової культури згадуються ще в писемностях давніх єгиптян, які датуються приблизно 5-6 століттям до нашої ери. Сирійські давні народи також вміли готувати чернослив і успішно торгували ним з іншими народами.
Справжній рідний край персика – Китай, і на сьогодні ця країна посідає перше місце в промисловому вирощуванні цього фрукта.
Персик – одне з найбільш улюблених фруктових дерев серед садівників. Основна проблема для аматорів полягає в тому, що вони можуть замерзнути взимку, якщо не живуть у південних регіонах. Проте сучасні сорти виведені з досить високими показниками зимостійкості до -33°C.
Груша – це рід фруктових і декоративних дерев та кущів родини Розових. Різні сорти груш використовуються як декоративні або, власне, плодові дерева. Плоди грушевого дерева є однією з найкорисніших ласощів.
У 2005 році світова виробництво груш становило 15 мільйонів тонн.
Україна вперше познайомилася з цим фруктом в 14-15 столітті. На сьогодні можна сказати, що існує кілька тисяч сортів груш. Більшість з них – десертні, дуже солодкі та смачні. Завдяки такому розмаїттю сортів, груші відрізняються не лише смаком, але і формою та кольором.
Вишня – підрід роду сливи з родини трояндових. Назва прийшла від німецького слова “Weichse”, що перекладається як “черешня”. Латинська назва “viscum” перекладається як “пташиний клей”, тому початкове значення можна розглядати як “дерево з липким соком”.
Латинська назва вишень походить від назви міста Керасунда, де на околицях росла багата кількість вишень. Римляни називали вишні “Керасунськими плодами”, і це призвело до французького слова “cerise”, іспанського “cereza”, португальського “cereja” і англійського “cherry”. Ми розглянемо з вами Вишню Звичайну, яка широко поширена в нашій країні, і сорти, які вирощуються у нас, в основному походять саме від неї.
Алича дійсно менш відома садова культура порівняно з сливою. Але це дуже корисний і цінний фрукт, про який варто знати більше. Перші згадки про аличу можна знайти в писемних джерелах з 1-2 століття нашої ери, але деякі вчені вважають, що людство вже збирало плоди аличи раніше, в країнах Близького і Середнього Сходу. В природі існує кілька видів аличі. На території нашої країни поширена алича розлога, і саме до неї належить більшість відомих нам форм. Зараз ця культура поширена майже по всьому світу.
Читати далі Алича. Історія, опис культури.
Абрикос належить до родини “Божественні Гори”, які розташовані в Тянь-Шаньських горах на території п’яти країн.
Дерева абрикоса зазвичай ростуть високими 6-8 метрів, але існують види, які можуть досягати 17 метрів у висоту. Коренева система дуже потужна з яскраво вираженим центральним коренем, але рослина добре адаптується до навколишнього середовища, і основна частина коренів може розташовуватися на більш підходящій глибині.
Плоди абрикоса круглі, діаметром до 30 мм, забарвлення варіюється від білого до червоно-помаранчевого, більшість плодів жовті, вага від 3 г до 35 г. Цвітіння абрикоса розпочинається в березні-квітні, квіти великі, приблизно 40 мм у діаметрі, одиночні, забарвлення квітів може бути білим або рожевим. Збирання плодів відбувається приблизно в липні-серпні.